У підручнику
"Світова література" для 5-го класу (О. М. Ніколенко...) є
слова
пісні, яку співають герої твору Р. Дала. Всім батькам дуже корисно прочитати і
зробити висновки щодо виховання своєї дитини.
—
Повторюємо день і ніч
найважливіш у в світі річ:
НЕ ТРЕБА дітям дозволяти
до телевізора сідати.
Цю штуку хай би взагалі
не знали дітлахи малі.
По всіх світах, з самого рана
вони сидять біля екрана
і не відходять до півночі,
аж їм на лоба лізуть очі.
(Ми якось у одній з кімнаток
знайшли таких очей з десяток).
Сидять незмигно і статично,
неначе в трансі гіпнотичнім,
сидять, неначе наркомани,
і всотують теледурмани.
Вони стають, звичайно, милі —
такі чемненькі, неспесиві,
не б’ються і не бешкетують,
вас не чіпають, не дратують,
так все снодійно і похвально...
І це, по-вашому, нормально?
Чи знають татусі і мами,
що робить телик з дітлахами?
У ГОЛОВІ СТАЄ В НИХ ПУСТО!
ГНИЄ УЯВА, МОВ КАПУСТА!
УСІ ЗНИКАЮТЬ ПОЧУТТЯ
Й ТАКЕ ТУПЕ СТАЄ ДИТЯ,
ЩО НЕ СПРИЙМАЄ ЧАРІВНІ
КАЗКИ, ФАНТАЗІЇ Й ПІСНІ!
А МОЗОК, ЯК ШВЕЙЦАРСЬКИЙ СИР,
У МОЗКУ ТІМ — МІЛЬЙОНИ ДІР ...
ПОРОЖНІ ОЧІ, ЗГАСЛИЙ ЗІР!
Гаразд, — ви скажете, — ми згодні
екран розбити хоч сьогодні,
та як ми будем розважати
своїх дітей? Чим забавляти?..»
У відповідь спитаєм вас:
«А що робили діти в час,
коли потвор цих не було?
Що втіху й радість їм несло?»
Забули вже? Вам нагадати?
Ми ладні по складах сказати:
BO-Н И ... ЧИ -ТА -Л И ... КНИ -ЖЕЧ-КИ !
Байки ЧИТАЛИ, казочки,
Історії ЧИТАЛИ різні,
ЧИТАЛИ зранку і допізна!
В дитячій скрізь книжки стояли,
і на підлозі теж лежали!
І на столі, і біля ліжка
дітей чекала гарна книжка!
Казки чарівні, фантастичні,
дракони в них, кити незвичні,
пірати, острови скарбів,
принцеси з чарівних країв,
розбійники і кораблі,
слони, цигани, королі.
І людожери на вогні
готують щось у казані.
(Як пахне! Що це — з кмином юшка?
Та ні, це хлопчик-нечемнушка!)
Аж перехоплювало дух
від тих книжок ... Ось Вінні-Пух,
он Білосніжка йде до лісу...
Ось Гуллівер веде Алісу
у Дивосвіт, і прямо тут
до них підходить ліліпут.
Ген королева виглядає,
чи знайде Герда свого Кая ...
Таке, готуючись до сну,
читали діти в давнину!..
(Переклад Віктора Морозова, за редакцією Олекси Негребецького й Івана Малковича)
найважливіш у в світі річ:
НЕ ТРЕБА дітям дозволяти
до телевізора сідати.
Цю штуку хай би взагалі
не знали дітлахи малі.
По всіх світах, з самого рана
вони сидять біля екрана
і не відходять до півночі,
аж їм на лоба лізуть очі.
(Ми якось у одній з кімнаток
знайшли таких очей з десяток).
Сидять незмигно і статично,
неначе в трансі гіпнотичнім,
сидять, неначе наркомани,
і всотують теледурмани.
Вони стають, звичайно, милі —
такі чемненькі, неспесиві,
не б’ються і не бешкетують,
вас не чіпають, не дратують,
так все снодійно і похвально...
І це, по-вашому, нормально?
Чи знають татусі і мами,
що робить телик з дітлахами?
У ГОЛОВІ СТАЄ В НИХ ПУСТО!
ГНИЄ УЯВА, МОВ КАПУСТА!
УСІ ЗНИКАЮТЬ ПОЧУТТЯ
Й ТАКЕ ТУПЕ СТАЄ ДИТЯ,
ЩО НЕ СПРИЙМАЄ ЧАРІВНІ
КАЗКИ, ФАНТАЗІЇ Й ПІСНІ!
А МОЗОК, ЯК ШВЕЙЦАРСЬКИЙ СИР,
У МОЗКУ ТІМ — МІЛЬЙОНИ ДІР ...
ПОРОЖНІ ОЧІ, ЗГАСЛИЙ ЗІР!
Гаразд, — ви скажете, — ми згодні
екран розбити хоч сьогодні,
та як ми будем розважати
своїх дітей? Чим забавляти?..»
У відповідь спитаєм вас:
«А що робили діти в час,
коли потвор цих не було?
Що втіху й радість їм несло?»
Забули вже? Вам нагадати?
Ми ладні по складах сказати:
BO-Н И ... ЧИ -ТА -Л И ... КНИ -ЖЕЧ-КИ !
Байки ЧИТАЛИ, казочки,
Історії ЧИТАЛИ різні,
ЧИТАЛИ зранку і допізна!
В дитячій скрізь книжки стояли,
і на підлозі теж лежали!
І на столі, і біля ліжка
дітей чекала гарна книжка!
Казки чарівні, фантастичні,
дракони в них, кити незвичні,
пірати, острови скарбів,
принцеси з чарівних країв,
розбійники і кораблі,
слони, цигани, королі.
І людожери на вогні
готують щось у казані.
(Як пахне! Що це — з кмином юшка?
Та ні, це хлопчик-нечемнушка!)
Аж перехоплювало дух
від тих книжок ... Ось Вінні-Пух,
он Білосніжка йде до лісу...
Ось Гуллівер веде Алісу
у Дивосвіт, і прямо тут
до них підходить ліліпут.
Ген королева виглядає,
чи знайде Герда свого Кая ...
Таке, готуючись до сну,
читали діти в давнину!..
(Переклад Віктора Морозова, за редакцією Олекси Негребецького й Івана Малковича)
Коментарі
У
прозовому творі Р. Дала вміщено віршовані фрагменти — пісні, які співають
працівники фабрики Віллі Вонки (умпа-лумпи, які прибули з далекої дикої країни
і втілюють природний погляд на цивілізацію і сучасних людей). У цих піснях
засуджуються надмірні захоплення сучасних дітей їжею, жуйками, телевізійними
розвагами, розкриваються причини дитячих проблем у сучасному світі. Хор
умпа-лумпів звертається не тільки до дітей, а й до дорослих. Засобом від
дитячих
хвороб сучасності умпа-лумпи вважають книжки, які
розвивають
творчу уяву та мислення, покращую ть характер і душу дитини
Комментариев нет:
Отправить комментарий